Байкпакінг – це один з головних велотрендів останніх років. Він встиг отримати широку популярність на Заході, а з недавнього часу інтерес до нього з’являється і в Україні. Під впливом байкпакінгу велоіндустрія отримала потужний поштовх до розвитку, і якщо раніше альтернатив рюкзакам не було взагалі, то з часом їм на зміну прийшли «велоштани», а трохи згодом – байкпакінг, який складається з безлічі сумок, баулів і кейджів.
То що ж таке байкпакинг і які його переваги?
Якщо коротко, то байкпакінг – це особливий стиль велоподорожей, заснований на двох простих принципах: якомога менше спорядження і його раціональне розміщення по велосипеду. Тобто речі зосереджені не в одному місці, великим велорюкзаком, а в декількох – по невеличким сумках – для ефективного розподілу ваги по усій довжині велосипеда. Це дійсно зручно.
Комплект велосумок складається головним чином з трьох основних одиниць – підсідельної, внутрішньорамної та нарульної.
Підсідельна сумка
Це обов’язкова складова байкпакінгового набору. Більшість сумок цього типу фіксують лямками за підсидільний штир і сідло, аде існують моделі з кріпленнями за допомогою жорсткого каркасу із металопластика. Існують й інші варіанти, коли до байку кріплять консоль, всередину якої вставляють сумку, або моделі зі скруткою.
Нарульний баул
У більшості випадків – це сумки циліндричної форми, що фіксуються за кермо. Вони ідеально підходять для перевезення довгастих і габаритних предметів, наприклад намету і спального мішка. Найпопулярніші – моделі з бічним завантаженням, які з кожного боку закриваються на скручування і фіксуються застібкою-карабіном.
Переваги такого рішення очевидні – це герметичність і можливість коригувати довжину баула залежно від кількості речей або типу руля: для звичайного можна використовувати довгі сумки, а для руля-барана – довжиною не більше 40 см.
Додатково нарульні сумки можуть мати кармани з вертикальним завантаженням на застібці-блискавці для зберігання дрібниць.
Внутрішньорамна сумка
Найбільш містка з усіх трьох. Її встановлюють у внутрішній простір рами і використовують для перевезення найважчих речей. Завдяки зміщенню центру тяжіння до низу навантажений велосипед зберігає чуйність управління, не втрачає контрольованість на високих швидкостях і при входженні в повороти.
З усієї трійки байкпакінгового комплекту внутрішньорамна сумка виглядає найпростіше, проте її вибір не такий і легкий. Підбирати внутрішньорамну сумку треба так, щоб вона займала всю внутрішню площу рамного трикутника. Оскільки геометрія більшості роверів сильно різниться, більшість велосипедистів замовляють їх пошив індивідуально, на замовлення.
Найбільш простий варіант вирішення цієї проблеми – придбання циліндричних підрамних баулів, які займають лише частину трикутника. Кріпляться вони під верхньою трубою рами. В питаннях місткості вони однозначно програють сумкам, що займають увесь внутрішній простір рами.
А ось власники двухподвісів опиняються в найскладнішій ситуації. Через особливу організацію внутрішньорамного простору, вписати в нього сумку стає справжнім викликом. Тут пошук вдалого аксесуару максимально складний і також вирішується зазвичай лише пошивом баула на замовлення.
Додаткові елементи байкпакінгового комплекту
Окрім трьох основних велобаулів концепція байкпакінгу припускає використання цілої купи інших малогабаритних сумочок для зберігання дрібниць. Найбільшу популярність отримали три типи аксесуарів:
- Нарульні сумочки – встановлюються згори на винесенні керма, зручні для зберігання невеликих речей, які можуть знадобитися під час руху, наприклад телефон.
- Верхні нарамні сумки – встановлюються на верхній трубі й фвксуються за рульовій стакан або підсиділ. На класичній хардтейловій рамі нічого не заважає використовувати відразу два варіанти.
- Сумки на вилку – квадратні або циліндричні мінібаули, розташовані з кожного боку переднього колеса. На вилці вони фіксуються хомутами або за допомогою бонок.
Яким матеріалам віддати перевагу
У питанні вибору матеріалу найбільшу довіру викликають баули, зшиті з кордури – це щільна нейлонова тканина, доповнена водовідштовхувальним поліуретановим покриттям. Останніми роками з’явилися моделі з ПВХ – з ними можна пересуватися і в дощ: речі залишаться сухими. Бюджетною альтернативою можуть стати вироби з авізенту або щільних тканин із захисним просоченням.
Обов’язково треба звернути увагу на якість прошивки і фурнітури: застібок, карабінів, стягувань й ін. У топових виробників байкпакінг-индустрії, наприклад бренду Ortlieb, можна зустріти цікаві рішення з додаванням посилюючих карбонових вставок, застосування технології безшовного пошиття й інші ноу-хау.
Хіба не досить звичайного рюкзака?
Ні. Хоча звичайний рюкзак – це цілком доречна альтернатива велосипедним сумкам, але лише в тому випадку, якщо його вага не перевищує 2–3 кг. Але навіть у цьому разі в спекотний день з рюкзаком за спиною їздити буде вкрай незручно. Не кажучи вже про багатоденні велопоходи, коли потрібно брати з собою досить багато речей.
Досвідчені велосипедисти добре знають, що тривалі поїздки із завантаженою спиною здатні доставляти масу незручностей. Додамо сюди швидку стомлюваність шийно-плечового відділу і посилення ударних навантажень на хребет. Цього вже достатньо, щоб відмовитися від ідеї використати рюкзаку у велосипедних походах.
До того ж вантаж за спиною істотно погіршує керованість велосипедом. Через зміщення центру тяжіння назад ровер стає менш контрольованим. На великих швидкостях його може починати «кидати» з одного боку в інший.
То що ж обирати – велосипедні «штани» чи байкпакінг?
Використання П-образних сумок на задньому багажнику, за якими закріпилася назва «штани», – найпопулярніший формат завантаження туристичного велосипеда, адже вимагає придбання лише однієї сумки. Разом з цим байкпакінг зручніше й дає краще маневрування.
Велосипедний рюкзак типу «штани» може бути у вигляді моносумки або розбірної конструкції, що складається з двох або трьох окремих секцій. Зазвичай велоштани мають більший внутрішній обсяг й використовуються для багатоденних, багатотижневих велосипедних походів.
Об’єм таких баулів варіюється в діапазоні від 40 до 90 літрів. Наявність надійного сталевого багажника з декількома точками кріплення – обов’язкова умова для баулів цього типу. Для байкпакінгу ж можна використовувати навіть консольні багажники, адже вага тут буде набагато меншою.
Керованість велосипедом – головний козир байкпакінгу. Одні й ті ж самі речі можна розподілити по декільком сумкам, а не в одному місці й ризикувати, що раптом задереться переднє колесо.
Велосипед з продуманим байкпакінгом простіше розігнати і в цілому ровер залишається передбачуваний і слухняним в управлінні – геометрія велосипеда практично не міняється.
