Подорож до Малого Інгулу (одна з назв Інгульця) видалась справжньою пригодою, повною випробувань та несподіванок для учасників клубу велолюбителів “Там-Де-Ми”.
Температура повітря під час поїздки була досить низькою, переважно -6°С і лише нетривалий час, під променями сонця, прогрівалась до позначки -4°С.
І хоча всі мандрівники були досить тепло одягнені, а деякі мали з собою і додаткові теплі речі, погодні умови не дозволяли робити тривалі зупинки для відпочинку, зігріватись вдавалось лише у русі.
Навіть досвідченим велосипедистам ця подорож видалась непростою, адже в зазначених умовах, втома приходила значно швидше ніж за комфортних погодних умов, а виснаженість з подоланих 100 км відчувалась, неначе після подолання 150-200 км.
Інгулець бере початок з балки поблизу села Топило Знам’янського району Кіровоградської області.
Тече через Кіровоградську, Дніпропетровську, Миколаївську, Херсонську області. Протікає через такі великі міста як Олександрія та Кривий Ріг.
У верхній частині річки, по каналу Дніпро-Інгулець в Інгулець додатково подається дніпровська вода для забезпечення його повноводності з метою наповнення зрошувальних систем та водопостачання Кривого Рогу. Інгулець впадає у Дніпро неподалік Херсона.
Довжина річки Інгулець складає 549 км.
Маршрут учасниками кропивницького клубу велолюбителів “Там-Де-Ми” прокладено через Велику Северинку, Лозуватку, Оситняжку тихою піщаною дорогою вздовж лісосмуги.
Далі, рухаючись в напрямку Підлісного, відвідали мальовничі місцевості з кристально чистим повітрям. Шлях вимушені були прокласти степовими пагорбами, адже дорога дамбою через річку Сріблоярка до Роздолля виявилась переритою.
Далі, асфальтною трасою через Підлісне, взовж урочища Плоске повернули на південь грунтами до витоків річки Інгулець.
Ознайомившись з місцевістю біля витоків, подолавши брід через струмок Інгульця, трохи відпочивши, направились додому.
Зворотній шлях проліг через Топило, Трепівку та Високі Байраки до Кропивницького.
Загальна довжина маршруту склала 100 км.
Погодні обставини та виснаженість (фізична та психологічна) не зламали веломандрівників. В такі моменти переконуєшся в тому, на скільки сильно допомагає у подоланні будь-яких труднощів дружня атмосфера, взаємопоміч, гарний настрій, єдина мета.
У всіх учасників від подорожі залишились лише найкращі враження, бо завжди добре де ми є! Завжди добре “Там-Де-Ми”!!!
