Бірківський ліс зачарував своїми казково мальовничими краєвидами, а атмосфера, спокій і тиша, що панували в лісі, миттєво поновили сили, як тількі велодрузі клубу “Там-Де-Ми” занурились до нього.
Маршрут прокладено переважно асфальтною дорогою (75км), а також бетонкою (32км), решта (23км) – бруківкою, гравійкою та піщаною дорогою.
У напрямку Бірківського лісу, маршрут проходить через Високі Байраки, Трепівку, Єлізаветградку, Михайлівку, Ясинове, Омельгород, Стримівку. Зворотній шлях до Кропивницького – через Бірки, окружну Олександрівки, Підлісне та Велику Северинку.
Наведений маршрут до Бірківського лісу є оптимальним в умовах високої вологості, адже протягом всієї подорожі не довелось проїжджати жодного метру вогкими та слизькими грунтами.
Загальна довжина маршруту – 130 км.
Група учасників Кропивницького клубу велолюбителів “Там-Де-Ми” вирушила в складі 6 чоловік, близько 9 години ранку, зі звичного місця збору (нижній фонтан на площі Героїв Майдану м. Кропивницького).
Ділянка дороги, починаючи з повороту на Сазонівку та майже до Трепівки була дещо туманною, та мандрівники додатково увімкнули фари та габаритні вогні заради безпеки.
Після зупинки у Трепівці на кава-паузу, продовжили рух у напрямку Єлізаветградки. Проїздом, зупинились біля скіфського кургану, де, за інформацією наведеної на камені, у 18 столітті під час розкопок був виявлений скарб коштовних речей 7 століття до н.е. При цьому, зображення на знайдених золотих прикрасах взято за основу символіки Кіровоградської області та Знам’янського району.
Рухаючись далі, зупинились біля мальовничих місць, аби насолодитись краєвидами. Особливо сподобався пейзаж біля Омельгороду. На льоду водойми біля Омельгороду зустріли рибалок. А вище, інколи, були помітні сонячні промені, що проривались через хмарне небо. Проїжджаючи через Стрімкове, що розташоване під самим лісом, поспілкувались з привітними місцевими мешканцями. Наблизившись до самого Бірківського лісу, веломандрівники відразу відчули хвойний аромат високих пишних сосен, а краса лісу перевершила всі очікування.
Ділянка дороги, якою рухалась група веломандрівників “Там-Де-Ми”, проходила через струмок, який прийшлось долати в брід. Глибина струмка – близько 10 см, дно якого щільно застелене дрібними камінцями. Один із учасників, відхилившись від основної групи, наїхав на підводну ділянку льоду, який залишився після значних морозів. З метою збереження рівноваги мандрівнику довелось зупинитись та злізти з велосипеду. На щастя в інших учасників виявились додаткові комплекти одягу, якими довелось скористатись, а між сухими шкарпетками та мокрим взуттям, додатково, одягнуто декілька герметичних поліетиленових пакетів.
Відпочили велосипедисти біля невеличких озер річки Сухий Тясмін у красивому спеціально відведеному для цього місці біля вогнища.
Далі, рухаючись вздовж залізниці, а потім знов через ліс дістались Бірок. Зупинились біля старої дерев’яної церкви 18 століття. Цікаво, що зпочатку церкву було збудовано в іншій частині села, а згодом розібрано та перенесено до теперішнього місцезнаходження.
На зворотньому шляху зупинились у Підлісному на невеличкий відпочинок в кафе біля місцевого магазину, та підкрипившись смачним чаєм та смаколиками вирушили далі. У Кропивницький приїхали близько 9 години вечора.
Бетонка, брід, бруківка та зустрічний вітер на зворотньому шляху – то ще не повний список труднощів з якими зіштовхнулись велосипедисти. При цьому, всі, хто мав можливість та бажання активно провести відпочинок в колі велодрузів, лишились задоволеними та приємно втомленими від подорожі.
Та, навіть, для залізних коней подорож ця також стала справжнім випробовуванням. Дискові гальма після зустрічі з кам’яною огорожею довелось вирівняти на місці – добре, майже в кожного були пасатижі! Байкпакінг після тривалого контакту з бруківкою закріплено на місце за допомогою гумових тросів – добре, знайшлися також під рукою! Розтягнутий та не замінений своєчасно ланцюг одного з учасників уповільнював рух всієї команди – добре те що всі учасники клубу велолюбителів “Там-Де-Ми” ніколи не залишають своїх у полі, а завжди зупиняються й чекають тих, хто відстає!
Добре там де ми є, добре “Там-Де-Ми”!!!
P.S. Окрема подяка Галині Давидовій за детальну інформацію, що була корисною в прокладені маршруту стежками Бірківського лісу та його околицями.
