Зовсім недалеко від міста розташувалися Межові камені – археологічна пам’ятка, веломаршрут до якої видасться надзвичайно цікавим, адже фантастичні краєвиди тут відкриваються не тільки в кінцевій точці, а й протягом усього шляху!
Особливості веломаршруту
- Відстань: 58 км
- Дорожне покриття: асфальт, грунт
- Висоти: ↑ 422, ↓ 400
- Координати: 48.232440, 32.046736
- Складність: середня
- Маршрут: GPX
Межові камені – це оброблені кам’яні брили, які наші пращури встановили як обеліски. Їх називають менгірами. З’явилися вони в період пізнього неоліту й зараз знаходиться на території села Нечаївка Компаніївського району. Український Стоунхендж створений з вертикальних каменів, які стоять у два ряди в напрямку заходу – такі камені можна знайти в різних куточках світу. Тут їх розташовано 15 пар. Максимальна вага однієї брили понад 2 тони. Найвищі камені висотою 1,5 метра, інші – від 16 до 93 сантиметрів.
Камені, які знаходяться в одній парі, розташовані на відстані від півтора до трьох метрів один від одного, а максимальна відстань від однієї пари каменів до іншої – 150 метрів. Цікаво, що чим менша висота каменів, тим далі вони розташовані одне від одного. Здебільшого менгіри вкопані в землю або встановлені на поверхні. Біля двох останніх менгірів лежить кільце із 5 брил.
Велосипедний маршрут до Межових каменів пролягає вздовж річки Лозуватка, через Степове, Мар’ївку, Компаніівку та Антонівку, через річку Саваклей і околиці Нечаївки. Також дістатися цієї історичної локації можна бобринецькою трасою, звернувши на Компаніївку, Лужок та Голубієвичи. За легендою, алею менгірів створив диявол, коли хотів поділити землю на грішників і праведників, але Бог не дозволив йому це зробити, зруйнувавши кордон. Єдине, що від нього залишилось – ці камені. Науковці ж стверджують, що цю споруду наші предки присвятили на честь бога Сонця.
Поблизу алеї менгірів знаходиться понад 20 курганів бронзового періоду. Цікавою для веломандрівників є курганна група, на відстані одного кілометра від останньої пари каменів. На ній знаходиться декілька укопаних кам’яних брил. Якщо уявити продовження осьової лінії алеї менгірів, то побачимо, що вона перетинає ареал цієї курганної групи.
Неподалік менгірів можна знайти ще декілька цікавих пам’яток – Чортов Грот і Чортову печера. Дослідження цієї місцевості показали, що раніше тут проживали люди: археологи знайшли залишки багаття, посуд та кістки тварин. В цих місцях розташована ще одна цікава локація – 200-річний колодязь, який наші пращури використовували як джерело питної води. Давні поселення неподалік Межових каменів датуються періодом бронзової доби (3300 – 1200 до н. е.), а одне з черняхівської культури (100–500 рр. н. е.). Жителі села Нечаївка говорять, що раніше кам’яних брил було значно більше. Вони стояли рядами і колами. Зараз же залишилось лише 15 пар каменів, які уособлюють в собі таємничість бронзової доби.
