Кам’яне плато Екзампей

веломаршрут ЕкзампейСкіфський сакральний центр Екзампей – особливе місце, де досі живі міфи та легенди давніх часів. Це кам’яне плато знаходиться на кордоні Кіровоградської та Миколаївської областей, поблизу села Вільні Луки, на висоті 269 метрів й є найвищою точкою правобережних степів, місцем великого духовного та історичного значення.

Особливості веломаршруту

  • Відстань: 85 км
  • Дорожне покриття: асфальт 10%, грунт 90%
  • Висоти: ↑ 1424, ↓ 1288
  • Координати: 118073, 31.686182
  • Складність: висока
  • Маршрут: GPX

Походження назви Ексампей не зовсім зрозуміле. Згідно однієї з теорій, вона походить від «екса», що в перекладі з грецької означає «зовні» і вказує на те, що ця земля перебувала за межами Скіфії. Інша теорія припускає, що воно походить від «exampai», що в перекладі з кельтської означає «за морем». За третьою теорією, назва Екзампей походить від грецького «exompeia», що означає «поле битви». Буцімто в стародавні часи тут велися битви між різними скіфськими племенами. За Геродотом, Екзампей перекладається як Священні шляхи, й саме звідси, з центру Великої Скіфії, починалися священні шляхи до величних царських курганів та в усі кінці держави. Саме звідси йдуть торгівельні річні шляхи, якими скіфи везли зерно до Греції та Риму. До речі, на карті видно, що річки, які беруть початок в Ексампеї, Сугоклія, Синюха, Інгул і Тясмин, течуть на всі боки світу: на північ, південь, схід і захід.

Ця місцевість була на межі двох некочових, осілих племен Скіфії – з півночі скіфів-орачів, а з півдня – алазонів, й вважалася вузловим пунктом старих торговельних доріг, які, за уявленнями давніх людей, були під захистом богів.

Тут знаходився Омфалос (центр) скіфської землі, а в її центрі – священна кам’яна плита. Вважається, що того, хто ступить на неї, буде супроводжувати удача протягом усього життя! Й саме тут, як стверджує грецький історик Геродот, скіфський цар Аріант, бажаючи дізнатися кількість населення своєї держави, наказав кожному воїну принести вістря стріли. Виявилося, що підданих у Аріанта надзвичайно багато, й через деякий час волхви збилися з підрахунку, а нові вістря все прибували й прибували, тож цар наказав виплавити з них котел для релігійно-магічних обрядів.

Ще декілька років звозили скіфи в Екзампей наконечники стріл, а волхви додавали їх до котла (скіфи виплавляли котли знизу вгору). Він міг вмістити шістсот амфор й мав шість пальців завтовшки. Ймовірно, розмір священного скіфського казану дещо перебільшений, але це вказує лише на те, що він мав надзвичайно важливе сакральне значення, й сам факт його виникнення є першим на теренах нинішньої України зафіксованим актом підрахунку населення.

Масу і розміри котла неодноразово намагалися обчислити. Так, за підрахунками деяких істориків, діаметр котла становив від 5 до 8 метрів, а важив він цілих 20 тонн. І якщо так, то за часів Аріанта (VII ст. до н. е.) населення Скіфії становило щонайменше 12 мільйонів осіб!

Сам же Геродот чітко вказує місце розташування котла – де в Гіпаніс (Південний Буг) впадає «гірка річка», яка псує його води. І зазначає, що місце це розташоване за чотири дні плавання вгору по Гіпанісу. На роль «гіркої річки» можуть претендувати одразу декілька річок у цій місцевості – Гнилий Ташлик, Мертвовод і Солониха.

Про Екзампей ходить багато історій. Є навіть легенди про привидів та інші паранормальні явища. Можливо, сьогодні їх можна пояснити геофізичними аномаліями, наприклад виходом на поверхню магнітних порід, та що б там не було, Екзампей – місце великої духовної сили.

Географічні властивості Екзампею унікальні: з одного боку це межа між алазонами і скіфами-орачами. Вона ж є приблизною межею Степу і Лісостепу в напрямку південь/північ. Тут географічний і сакральний центри Скіфії збігаються в одній точці. Концентрація міфологічних історій, історичних та географічних кордонів в одному місці збільшує його енергетику, що робить місцевість ще більш загадковою. Її можна назвати сакральним центром Великої Скіфії. Незбагненна поява в одному місці такого комплексу міфологічно значимих ознак надавала цій місцевості – Екзампею – величезної сакральної енергії.

А той факт, що географічний і сакральний центр Великої Скіфії, виявився відносно близьким (60 км) до сучасного географічного центру України, служить переконливим доказом геополітичної спадкоємності територій протягом майже двох з половиною тисячоліть історії нашої країни від Великої Скіфії до нинішньої України. Ця місцина точно варта того, щоб навідатись сюди!

One Comment

  1. цікаво, на якій такій карті видно, що річки із Екзампею течуть в Інгул, Тясмин і Сугоклію?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *