Скіфський сакральний центр Екзампей – особливе місце, де досі живі міфи та легенди давніх часів. Це кам’яне плато знаходиться на кордоні Кіровоградської та Миколаївської областей, поблизу села Вільні Луки, на висоті 269 метрів й є найвищою точкою правобережних степів, місцем великого духовного та історичного значення.
Особливості веломаршруту
- Відстань: 85 км
- Дорожне покриття: асфальт 10%, грунт 90%
- Висоти: ↑ 1424, ↓ 1288
- Координати: 118073, 31.686182
- Складність: висока
- Маршрут: GPX
Походження назви Ексампей не зовсім зрозуміле. Згідно однієї з теорій, вона походить від «екса», що в перекладі з грецької означає «зовні» і вказує на те, що ця земля перебувала за межами Скіфії. Інша теорія припускає, що воно походить від «exampai», що в перекладі з кельтської означає «за морем». За третьою теорією, назва Екзампей походить від грецького «exompeia», що означає «поле битви». Буцімто в стародавні часи тут велися битви між різними скіфськими племенами. За Геродотом, Екзампей перекладається як Священні шляхи, й саме звідси, з центру Великої Скіфії, починалися священні шляхи до величних царських курганів та в усі кінці держави. Саме звідси йдуть торгівельні річні шляхи, якими скіфи везли зерно до Греції та Риму. До речі, на карті видно, що річки, які беруть початок в Ексампеї, Сугоклія, Синюха, Інгул і Тясмин, течуть на всі боки світу: на північ, південь, схід і захід.
Ця місцевість була на межі двох некочових, осілих племен Скіфії – з півночі скіфів-орачів, а з півдня – алазонів, й вважалася вузловим пунктом старих торговельних доріг, які, за уявленнями давніх людей, були під захистом богів.
Тут знаходився Омфалос (центр) скіфської землі, а в її центрі – священна кам’яна плита. Вважається, що того, хто ступить на неї, буде супроводжувати удача протягом усього життя! Й саме тут, як стверджує грецький історик Геродот, скіфський цар Аріант, бажаючи дізнатися кількість населення своєї держави, наказав кожному воїну принести вістря стріли. Виявилося, що підданих у Аріанта надзвичайно багато, й через деякий час волхви збилися з підрахунку, а нові вістря все прибували й прибували, тож цар наказав виплавити з них котел для релігійно-магічних обрядів.
Ще декілька років звозили скіфи в Екзампей наконечники стріл, а волхви додавали їх до котла (скіфи виплавляли котли знизу вгору). Він міг вмістити шістсот амфор й мав шість пальців завтовшки. Ймовірно, розмір священного скіфського казану дещо перебільшений, але це вказує лише на те, що він мав надзвичайно важливе сакральне значення, й сам факт його виникнення є першим на теренах нинішньої України зафіксованим актом підрахунку населення.
Масу і розміри котла неодноразово намагалися обчислити. Так, за підрахунками деяких істориків, діаметр котла становив від 5 до 8 метрів, а важив він цілих 20 тонн. І якщо так, то за часів Аріанта (VII ст. до н. е.) населення Скіфії становило щонайменше 12 мільйонів осіб!
Сам же Геродот чітко вказує місце розташування котла – де в Гіпаніс (Південний Буг) впадає «гірка річка», яка псує його води. І зазначає, що місце це розташоване за чотири дні плавання вгору по Гіпанісу. На роль «гіркої річки» можуть претендувати одразу декілька річок у цій місцевості – Гнилий Ташлик, Мертвовод і Солониха.
Про Екзампей ходить багато історій. Є навіть легенди про привидів та інші паранормальні явища. Можливо, сьогодні їх можна пояснити геофізичними аномаліями, наприклад виходом на поверхню магнітних порід, та що б там не було, Екзампей – місце великої духовної сили.
Географічні властивості Екзампею унікальні: з одного боку це межа між алазонами і скіфами-орачами. Вона ж є приблизною межею Степу і Лісостепу в напрямку південь/північ. Тут географічний і сакральний центри Скіфії збігаються в одній точці. Концентрація міфологічних історій, історичних та географічних кордонів в одному місці збільшує його енергетику, що робить місцевість ще більш загадковою. Її можна назвати сакральним центром Великої Скіфії. Незбагненна поява в одному місці такого комплексу міфологічно значимих ознак надавала цій місцевості – Екзампею – величезної сакральної енергії.
А той факт, що географічний і сакральний центр Великої Скіфії, виявився відносно близьким (60 км) до сучасного географічного центру України, служить переконливим доказом геополітичної спадкоємності територій протягом майже двох з половиною тисячоліть історії нашої країни від Великої Скіфії до нинішньої України. Ця місцина точно варта того, щоб навідатись сюди!
цікаво, на якій такій карті видно, що річки із Екзампею течуть в Інгул, Тясмин і Сугоклію?