Костянтинівський вугільний розріз

веломаршрут Костянтинівський вугільний розрізКостянтинівський вугільний розріз – кладовище екскаваторів поруч з Олександрією, а точніше – в селі Березівка. Це місце виглядає так, ніби пережило апокаліпсис! Гігантські промислові машини та унікальні краєвиди приваблюють сталкерів і любителів екстремального велосипедного туризму!

Особливості веломаршруту

  • Відстань: 88 км
  • Дорожне покриття: асфальт 55%, грунт 45%
  • Висоти: ↑ 665, ↓ 678
  • Координати: 48.766428, 33.113245
  • Складність: висока
  • Маршрут: GPX

Костянтинівський кар’єр почали використовувати в 1987 році. Він є одним з наймолодших вугільних розрізів найбільшого підприємства Дніпровського буровугільного басейну «Олександріявугілля». Вугілля тут залягало під поверхнею, й його видобували відкритим, кар’єрним способом за допомогою спеціальної техніки. Саме тому це місце й отримало назву «розріз».

Велосипедний маршрут до Костянтинівського вугільного розрізу, як і веломаршрут до Морозівського кар’єру, може розпочинатися як з Кропивницького (через Аджамку, Морошине, Пантазіївку та Пантаївку), так і з залізничного вокзалу Знам’янки. Далі дорога веде до Олександрії, Войнівки та Березівки, звідки треба їхати в сторону селища Ягідне. Під’їзд до самого кар’єру закритий, тому доведеться взяти трохи ліворуч, в поля і вже з північної сторони шукати оглядове місце.

Кар’єр був прибутковим та давав понад мільйон тонн вугілля на рік. З часом підприємство більше не змогло використовувати розріз, він став збитковим і у 2010 році його закрили. Зараз це ще одне «кладовище екскаваторів». Тут можна побачити гігантський 16-ковшовий роторний екскаватор ЕРШРД-5250 вагою понад 4 тисячі тонн. Його висота дорівнює висоті 9-поверхового будинку, а конвеєрна льотна довжина сягає 190 м. Справжнім скарбом є німецький багатоковшовий ланцюговий екскаватор «TAKRAF».

На відміну від техніки в Чорнобилі ця не заражена радіацією, тому сміливці підходять впритул до неї й навіть залізають на верхівку екскаваторів. Однак робити цього не варто. В деяких місцях схили дуже круті та можуть осипатись, а метал ржавий та крихкий. Костянтинівський вугільний розріз знаходиться під охороною, але це не завадило мародерам вирізати мідні механізми всередині екскаваторів.

Рівень води в кар’єрі поступово підвищується, й через декілька років тут ніщо не нагадуватиме про добування «чорного золота» – все затопить водою. Тому, щоб побачити потужні промислові машини у всій красі, не відкладайте велопоїздку на потім й подорожуйте разом з велоклубом Там-Де-Ми!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *