Серед широких просторів лісостепу півдня України, по берегах річки Тясмин, де в нього впадає річка Бовтишка, розкинувся сосновий ліс, а з його західного краю – село Бірки. Для степової Кіровоградщини сосновий ліс – явище досить рідкісне, а тому велоподорож до цих країв стане надзвичайно цікавою! Тутешні краєвиди чимось нагадують Полісся.
Особливості веломаршруту
- Відстань: 63 км
- Дорожне покриття: асфальт 65%, грунт 10%, бетон 25%
- Вимоти: ↑ 432, ↓ 431
- Координати: 48.938934, 32.298684
- Складність: висока
- Маршрут: GPX
Велосипедний маршрут до Бірківського лісу може пролягати через Високі Байраки, Трепівку, Топило, Єлізаветградку, Михайлівку, Ясинове, Омельгород і Стримівку або ж через Велику Северинку, Підлісне та Івангород.
Бірківський край цікавий не тільки завдяки лісу, я й через старовинні пам’ятки. По-перше, це дерев’яна Миколаївська церква, яку звели ще в XVIII столітті, а по-друге – пам’ятний камінь на честь 60-ліття Південно-Української геологічної експедиції, який можна побачити на виїзді з села.
Досить цікаве в історичному плані й саме село Бірки. Кажуть, що воно з’явилося ще за часів Київської Русі, проте біло відоме під іншою назвою – Біргород. Місто було багате, в ньому було аж сім церков та цукроварня. Стояло воно на кордоні давньої держави й захищало її від нападу ворогів. Навколо міста росли ліси, куди часто приїздили на полювання князі.
Не один раз ця місцевість ставала ареною жорстоких боїв від набігів зі сходу, півдня, заходу і півночі – спочатку печенігів, що прийшли в X ст., а потім половців, навала яких відбулася в XI ст. Занепад краю припинився лише за часів Богдана Хмельницького – в середині XVII ст., коли на місці Біргороду з’явилося село Бірки. До речі, біля загальноосвітньої школи відкрито пам’ятний знак на честь перебування Хмельницького у Бірках.
